PlAY Vinyl
Епоха новоробу
Які вони? Сучасні вінілові платівки
Які вони? Сучасні вінілові платівки
Як і зараз, у "доцифрову" еру звукозапису для штампування платівок використовувалася магнітна стрічка (плівка) з оригіналом релізу. Це основа. Вона називалася (і зараз називається) майстер-стрічка. Отже, з магнітофона звуковий сигнал переходив на професійний спеціалізований прилад, який мав голку, що нарізала борозенки на м'якому, восковому диску (його і зараз так називають, незважаючи на те, що вже давно використовуються більш високоякісні, вдосконалені аналоги). Він багато в чому нагадував пишучий програвач.
Далі вхід йшли складні гальванопластичні процедури, що включали різні хімічні та фізичні виробничі процеси. І все це було необхідно для того, щоб із м'якого диска створити твердий металевий зліпок. А восковий відбиток, як правило, при цьому героїчно гинув, приносячи себе в жертву майбутньому тиражу блискучих вінілових побратимів.
Далі вхід йшли складні гальванопластичні процедури, що включали різні хімічні та фізичні виробничі процеси. І все це було необхідно для того, щоб із м'якого диска створити твердий металевий зліпок. А восковий відбиток, як правило, при цьому героїчно гинув, приносячи себе в жертву майбутньому тиражу блискучих вінілових побратимів.
Отже, металева матриця готова. Вона виходила повністю інверсною. З цієї матриці вже цілком можна почати друкувати тираж нового альбому, але технологи минулого робили по-іншому...
З отриманої інверсної матриці робили ще один, найважливіший залізний і вже ні краплі не інверсний зліпок. Так народжувалася на світ її Величність Материнська Матриця. На базі цієї основної залізної плити виробляли велику кількість точних копій цієї матриці, і розсилали їх по цехах заводу, по інших заводах і країнах. З цих точних копій і робили тираж вінілових дисків.
З отриманої інверсної матриці робили ще один, найважливіший залізний і вже ні краплі не інверсний зліпок. Так народжувалася на світ її Величність Материнська Матриця. На базі цієї основної залізної плити виробляли велику кількість точних копій цієї матриці, і розсилали їх по цехах заводу, по інших заводах і країнах. З цих точних копій і робили тираж вінілових дисків.
Епоха вінілового ренесансу почалася після досить довгого періоду застою у виробництві платівок. У 80-ті роки минулого століття почалося повальне закриття вінілових заводів у Японії - одних із провідних світових лідерів виробництва вінілових платівок. Приблизно до середини 90-х років таких підприємств майже не залишилося ні в Сполучених Штатах Америки, ні в Європі. Настала туга тиша. Ринок із завзяттям почала завойовувати млява цифра...
Але буквально років 10 тому заводи почали відновлюватися. Це стало сюрпризом для багатьох. Прекрасним сюрпризом. І зараз на ринку є багато фірмового, ліцензійного нового вінілу - свіженького, красивого і якісного новоробу.
Але буквально років 10 тому заводи почали відновлюватися. Це стало сюрпризом для багатьох. Прекрасним сюрпризом. І зараз на ринку є багато фірмового, ліцензійного нового вінілу - свіженького, красивого і якісного новоробу.
У вінілового новоробу є ціла низка відмінностей від олдскульних платівок.
Почнемо з переваг:
Почнемо з переваг:
- у "доцифрові" часи велику кількість вінілових дисків виробляли із вторинної сировини, оскільки часто заводам доводилося вписуватися в жорсткі рамки бюджету, виділеного на виробництво тиражу. Наприклад, радянське Держзамовлення іншого і не передбачало. А нині використовують тільки найкращу і хімічно чисту виробничу масу (до речі, про конкретний склад, сировину і добавки для створення сучасних вінілових платівок ми докладно розповідали в статті "Виготовлення вінілових платівок: з чого їх виробляють насправді?");
- нові платівки - це важкий і масивний вініл, а отже, більш якісний, ніж його легкі аналоги;
- більшість сучасних тиражів зовсім невеликі, тобто з однієї материнської матриці нарізається обмежена кількість копій.
Кілька слів про недоліки нового вінілу:
- головний мінус, власне, всього один - незрозуміле і часто сумнівне походження використовуваної для виробництва майстер-стрічки, але з нього випливають і інші проблеми.
- важливо знати, що конкретно виступає джерелом звуку в процесі нарізки нового вінілу. Ним може бути давня майстер-стрічка, що непогано збереглася, оцифрована відповідно до суворих правил і регламенту технологічного процесу сучасності, або компакт-диск.
Досвідчений аудіофіл може дізнатися про вид і специфіку мастерингу, тільки зіставивши рік видання і виробника. Супер-професіонал (таких мало) все зрозуміє, почувши реліз. Скажімо так, колекціонування новоробу - це пригоди в рамках тотального хаосу. Чистої правди вам ніхто не скаже, а самотужки зрозуміти витрати якості, все-таки, вельми складно. А іноді й не хочеться зовсім, щоб не розчаровуватися.
Щоб не мучитися в здогадках, варто запам'ятати одну аксіому: найкраще - це тільки першопрес, а все інше - непогане, гарне, іноді дуже гарне, але вже не найкраще. І тут саме собою виникає найчесніше, мабуть, запитання: чи потрібен власникові звичайної, не найпершокласнішої і далеко не брендової та не супер-потужної аудіотехніки (а таких вініломанів більшість) нечувано дорога платівка з першопресу?
Щоб не мучитися в здогадках, варто запам'ятати одну аксіому: найкраще - це тільки першопрес, а все інше - непогане, гарне, іноді дуже гарне, але вже не найкраще. І тут саме собою виникає найчесніше, мабуть, запитання: чи потрібен власникові звичайної, не найпершокласнішої і далеко не брендової та не супер-потужної аудіотехніки (а таких вініломанів більшість) нечувано дорога платівка з першопресу?
ПІДСУМОК
Хорошої якості часом уже більш ніж достатньо для отримання задоволення від звучання. Тому не будемо сварити новоробів, а вже тим паче сучасних видавців, адже їхній продукт, їхня праця дарує нам, меломанам концентровану радість, справжній кайф. А першопреси нехай колекціонують ті, хто може собі це легко дозволити і ті, кому це, справді, потрібно.
Офіційний представник брендів:
Замовити безкоштовну консультацію
